Мертвий Півень

Мертвий Півень | Новини | Фото | Медіа

Організація концертів – 093-726-31-29
Запіяв нео-хіппі «Мертвий півень» з Львівського університету в 1990 році на першому фестивалі „Вивих”. Після лауреатства на фестивалі „Українські ночі” у Ґданську та участі в знаменитому студентському голодуванні на Майдані Незалежності, „Мертвий півень” здобув собі дах над головою в агенції „Ростислав-Шоу”. Бард-роковий „… півень” починав як суто акустична формація: Ромко Чайка (гітара), Місько Барбара (вокал), Ярина Якуб’як (вокал), Юрій Чопик (гітара), Ромко Рось (скрипка), пізніше з’явився Андрій Підківка (флейта); засновник гурту Любко Футорський досить швидко покинув „…півня” і очолив нову блюзову команду „Місто Мемфіс”. На „Червоній руті-91” в Запоріжжі „Мертвого півня” ідентифікували як виконавця авторської пісні, де він і став абсолютним переможцем – єдине перше місце на всі три жанри. До кінця року гурт записав в БЗЗ дебютний альбом „Ето” (звукорежисер Олег Ступка). За рік з’явилася потужна ритм-секція – басист Олег „Джон” Сук плюс барабанщик Андрій П’ятаков (обидва екс-„Клуб шанувальників чаю”, „Улісс”, „Гра в бісер”) і „Мертвий півень” круто перевертає свій стиль на жорстку гітарну хвилю і далі, аж до гранджу. „… Півень” весь час рухається вперед і на якому стилі зупиниться невідомо – єдине, що залишається незмінним, це вірші поетів-модерністів в якості текстів пісень. Записаний в студії „GalVox” (звукорежисер Едвард Григор’єв) в грудні 1993 року третій альбом „Підземне зоо” розтиражувала фірма „Гал Рекордс”, згодом агенція „Кава з Перцем” на чолі з Яриною Якуб’як тиражує і два попередніх альбоми – „Ето” та „Dead Rooster”. Надалі музиканти захопилися власними паралельними проектами – у Романа Чайки це „Сіґал Спожив Спілка”, а в Джона аж три – „Є”, де зібралося 50 музик, „Ох” з музикантами гурту „Пам’ятки архітектури”, та „Вогні великого міста”; П’ятаков практикує звукорежисуру в „Студії Лева” – його згодом за барабанами замінив Серафим Поздняков, а пізніше – Вадим Балаян (екс-„Хіт-джаз-сервіс”, „Перше причастя”, „Лесик-band”, „Пам’ятки архітектури”). В 1994 році „Мертвий півень” був оголошений найкращою акцією фестивалю „Барден трефеен” у Нюрнберзі. Після збірки кращих речей „Lіve у Львові” записаної на концерті в квітні 1995-го, тільки через півтора року, восени 1996 року все та ж фірма „GAL records” випустила черговий альбом „Мертвого півня” – „Il testamento” (Заповіт). Наступного літа столичний лейбл „Росток Рекордс” розтиражував альбом на CD, і навздогін йому – CD-збірник „1989 – Вибране – 1997”. Майже весь 1997 рік Місько Барбара та Ярка Якуб’як провели в США і тільки по їх поверненні гурт приступив до запису сьомого альбому „Міський Бог Ерос” (студія „Мелос”, звукорежисер Маркіян Дрібнюк). В квітні 1998-го розпочав свою роботу офіційний веб-сайт „Мертвого півня” www.lvіv.ua/mertvyjpіven. До гурту повернувся його засновник – Любко Футорський і в вересні того ж року побачив світ записаний в травні-червні Андрієм П’ятаковим на „Студії Лева” CD-альбом рімейків „ШАБАДАБА”. 1999 рік був найактивнішим в концертному літописі „Мертвих півнів” – навесні вони здійснили тур Південною та Східною Україною, а восени по клубах Франції. Нова хвиля бурхливості гурту надійшла влітку 2002-го – оновлений клавішником Іваном Небесним та барабанщиком Андрієм Надольським, „Мертвий Півень” об’єднався з Віктором Морозовим в супер-проекті „Афродизіяки”. Записи, зроблені „Афродизіяками” під час осіннього турне по нічних клубах Києва, навесні 2003-го стали десятим альбомом в дискографії „Мертвого Півня”.