Таліта кум

Таліта Кум | Новини | Фото | Медіа

Організація концертів – 093-726-31-29
Достеменно дослiдити походження “TALITA KUM” не вдасться сьогоднi вже нiкому. Все починалося не тепер. i не тут. i не починалося. Рiвнож, як i не закiнчувалося. Просто собi було. Завжди. Про бiльш-менш достовiрнi вiдомостi про “Т.К.” можна говорити тiльки в часовому промiжку, що веде свiй вiдлiк вiд П’ятницi, Тринадцятого (квiтня 2001 a.d.). Подiї попереднього перiоду talita-пiдсвiдомость донесла до нашої СВ-iдо-мостi лише розрiзненими, нiде не задоKUMентованинми уривками. Тому прохання не дивуватися накладанню подiй в просторi i часi, збiговi в однiй точцi Великої Порожнечi рiзних вимiрних систем, i особливо не брати до голови легкiсть, з якою змiнюється шкiрно-волосяна оболонка та стать героїв.

Отож, лiдер “ТАЛIТИ КУМ” за своєю теперiшньою iнкарнацiєю походить зi славетного Старого Львова, i в її пам’ятi чiтко закарбувалися свiтлi роки, проведенi за бабцi Австрiї та дiда Франца Йосипа. Талiта виростала у вишуканому товариствi, в якому оберталися гiтовий письменник Леопольд фон Захер-Мазох, робив свої першi кроки у малярствi Адя Шилькгрубер (той, що пiдписував свої картини як “Гiтлер”), набивав руку практикуючий доктор, професор iмператорської Медакадемiї Франкенштейн (в нього Талiта навiть лiкувала зуби), а також гострив викидне “перо” модний у вищому свiтi дипломований кишеньковий злодюжка Барбара. Вiд спiлкування з кожною такою особистiстю Провiдник ТАЛIТIВ встигла чимось збагатитися. Зокрема вiд Захера вона взяла собi за звичку завжди ходити у шкiрi, при чому – у власнiй. У Барбари Талiта потягнула бороду. На згадку про близькi стосунки з Франкенштейном у неї залишилися рiзнокольоровi очi: одне зеленкувате, а iнше голубе*). З Адольфом вона набралася вмiння “набиратися” до бiсикiв пива та полюбляла покарбувати з приятелями в черевиках крок на Майданi, тим паче, що в них завжди був привiд для цього: i Талiта, i Шилькгрубер народилися одного i того ж числа, правда з рiзницею в кiлька сот рокiв (Адя – “курить”).

Слiд зазначити, що за роки свого реiнкарнування лiдер команди, власне Талiта Кум, неодноразово змiнювала стать, при чому переважно вона перебувала в чоловiчому началi – в тому, що Кум, i може раза зо два у жiночiй подобi типу Талiта. Подейкують, що якось перебуваючи в доброму гуморi i зрiло-юнацькому тiлi на iм’я Мар’ян, вона вписалася за прекрасну стать i натерла фiзiю самiй Кларi Цеткiн: немає, мовляв, чого зрiвнювати жiнок i чоловiкiв у правах на розкидання асфальту. Видно, завдяки саме тому випадку у Талiти Кум i досi беруть гору нотки правого, а не лiвого фемiнiзму, або за фiлософським довiдником Й.Й. Стеля – “true feminism”. Суть його полягає в тому, що чоловiк повинен займати керiвнi посади, приносити до хати скаженi грошi, ходити на базар i в хiмчистку, а жiнка повинна всi хлопськi здобутки з насолодою споживати, в оточенi затишку та кохання. Правда, стосовно останнього Талiта Кум ще не визначилася з орiєнтацiєю, бо даються взнаки наслiдки виховання Галицького Шарiату, яке вона отримала у своїй теперiшнiй iнкарнацiї. Вiдтак, поки справа не дiйшла до шлюбу – береже цноту.

Справжнi iмена учасникiв кумородини, про яких пiде мова нижче, з плином часу затерлися i вiдновленню не пiдлягають. Нi, хлопцi можуть себе на людях кликати “Миролюб” чи “Осьмомисл”, але то не будуть їхнi справжнi iмена. Тому при знайомствi з ними послуговуватимося тими псевдами, якими їх гукають в миру, а також (для спрощення) родовими iменами KUM1, KUM2, KUM3, KUM4

KUM1 (на людях Сергiй) є нащадком чеченського князя та розкiшної кубанської козачки. Коли сходяться двi гарячi породи, то в пiдсумку також отримуємо гарячу кров. Найбiльш улюбленим iнструментом Першого Кума є справжнiй чеченський клинок ручної роботи, що за допомогою iзоленти легко i гармонiйно дочiпляється до iншого музичного знаряддя, гiтари. Прикро, але на людях Сергiй такого поєднання iнструментiв не використовує, тому цiєю картиною можуть насолоджуватися лише учасники “TALITA KUM” i виключно на репетицiях. За заповiтом свого iменитого предка князiвського роду, KUM1 дiстав добрий спадок, до якого в тому числi входить i чотири криницi з чорною оливою, або простiше – нафтодобувнi вежi. Однак через тимчасове входження його родинного гiрського хребта до сусiдньої держави, Сергiй не може поки що увiйти в повноцiнну правовласнiсть над маєтком. Доводиться туди мотатися шляхом медитацiї i Астралу та доставляти “чорну оливу” в дволiтрових банках с пiд “Живчика”. Пiд час не-Астральнольотної погоди транспортом (конi, вiз) iнодi допомагають родичi з кубанської гiлки.

KUM2 (в миру басовик Емiль) нащадок французького месiонера-пiдприємця-невдахи Шарля Фiо, троюрiдного брата Шарля Де iолля, що спокусився на розлоги Луги зеленої трави i приперся у 60-х роках розповiдати нам байки про нову Правову базу пiд canabis sativa, а заразом мав задум провернути невеличку справу: за копiйки скупити природнi стратегiчнi запаси трави України i втридорого їх загнати за кордоном. Але вiн не врахував однiєї нацiональної особливостi нашої нацiї – митницi, тому прогорiв i залишився тут на ПМ (постiйне мешкання). Звiсно, що за такого “пастора”-татечка Емiлю Фiо не залишалося нiчого iншого, як знайтися посеред конопель i жаб. Власне з цiєї причини вiн на нюх не перетравлює “мiвiни”, але залюбки смакує жабами, особливо ропухами. Коли перед хлопцем постав вибiр музичного iнструменту, вiн недовго мiркуючи зупинився на бас-гiтарi, бо її, нехай i з певними зусиллями, можна примусити “квакати”, до того ж вистачає пальцiв на руках для струн, навiть залишається ще один запасний. Має за мету втiлити в життя мрiю батька-мiсiонера про побудову шереги ставкiв, в яких би розводилися жаби, а навколо шумiли високi трави. Словом, створити мiсцину зi здоровою екологiєю для здорових людей.

KUM3 (Льоха-барабанник) є найгрiзнiшим учасником “Т.К.” i має найтемнiше минуле. Дитя пролетарських кварталiв, з вiком став їхньою погрозою. Заснував на Луганщинi вiдоме сатанинське братство “Серпа i Молота”. Братство складалося з музикантiв death-rock команд, але культурно-просвiтницьке життя братства було лише димною завiсою справжньої дiяльностi. Вона полягала в органiзацiї першої в Українi Школи боїв без правил iм. Нестора Махна. Кожен кандидат до “СiМ” мусив пройти бiй, в якому борцям видавалося по серпу i молоту. Пiсля подiбних вступних iспитiв не один пошукач до лав Братства вийшов з оцiнкою “дiрка в головi”, або зголосився до хору хлопчикiв. В самого Льохи голова залишилася тiльки на половину своя власна: решта становлять кавалки, вiдхопленi у суперникiв в боях. Саме цим пояснюється, що KUM3 чує лише на одне вухо – на те, що вiдвойоване. Як вiдгомiн “ударного” минулого барабанника, в нього збереглося невеличке татуювання iз серпом i молотом (ставилося кожному учаснику Школи), а також звичка щось (когось) тарабанити. При переїздi до столицi хлопець вiдразу собi вподобав терени Борщагiвки, як найбiльш наближенi до його природнього оточення: там вiн почуває себе по справжньому вiльно та розкуто. Для лiкування перманентних болей в головi використовує кров одномiсячних ягнят, вирощених у Трансiльванiї (Румунiя), тому часто контактує з KUM1 у питаннi позичання чеченського клинка. В гуртi вiдповiдає за пiдбiр кадрiв.

KUM4 (в столичних колах проходить як Костя-пiанiст) є наймолодшим кумом. Потрапив до формацiї за протекцiєю KUMа3, з яким запiзнався на екскурсiї по маєтку графа Дракули. Там же, в якостi сувенiра, Костя придбав собi груду людських кiсток, запакованих до чохла, пошитого, за словами гiда, зi шкiр жертв графа-упиря. Згодом кiстки були використанi для виготовлення клавiш до “йонiки”, а чохол став використовуватися для переноски iнструменту. Свiй життєвий досвiд, який почав збирати ще змалечку у столичних каналiзацiях, KUM4 складає у довгий хаєр, котрий за заповiтом пiсля його смертi має вiдiйти до резервного фонду Нацiонального банку.

P.S. Всi дiєвi особи є справжнiми. Збiг обставин чи подiбнiсть персонажiв на iншi є не випадковiстю, а навмисною цiлеспрямованiстю: наявнiсть двiйникiв – виключена!