Кузьма «Скрябін»: «Більше ніколи у житті не співатиму за когось»

Презентація альбому “Моя еволюція” відбувалась у київському трамваї-кав’ярні, де гостей пригощали пивом та курячими крильцями. Лідер гурту Андрій “Кузьма” Кузьменко розповів “ВЗ” про альбом, містику, політику та трамваї.

– Наше життя адекватне тому, що відбувається в середині трамвая, – каже Кузьма. – І було б неправильним презентувати таку серйозну роботу, як “Моя еволюція”, у якомусь гламурному закладі, куди всі прийшли б у вечірніх строях “похавати” бутербродів з ікрою, які коштують дорожче, ніж сам альбом… А в трамваї є живий контакт. В інституті я почув багато мудрих філософських речей від людей, які їздять у трамваях. Це була своєрідна школа життя. Часто їздив зайцем, контролери мене ловили регулярно, але я придумував такі історії, що вони плакали, гладили мене по голові і відпускали.

– Чому сьогодні пригощають пивом та курячими крильцями?

– Тому що це єдине, що я замовляю в “Хард-Рок-Кафе”. Це ніби візитка цього клубу у будь-якій країні. Хотів мінімально спробувати передати ту атмосферу.

– Чому альбом називається “Моя еволюція”?

– Всі пісні в альбомі – нові. На його прикладі можна простежити еволюцію людини від 1989 до 2009 року. У ньому – тільки серйозні пісні, жодної легковажної, веселої. Хотіли поставити стовп в українській музиці і показати, що “Скрябін” робить серйозний продукт. Моя мама не давала мені “запихнути” в альбом дві пісні – “Вазелін” і “Дура – цензура”. Вона казала «Андрійку, будеш мати проблеми з владою через ці пісні». Але я не міг собі відмовити в задоволенні включити їх у диск. Хтось може подумати, що “Моя еволюція” – передноворічний альбом, але це не так. Це альбом, який змушує включити мізки і подумати про те все, що відбувається навколо. Страждаємо від того, що не думаємо. На Заході, якби з людьми в країні витворяли таке, вони вже давно взяли б вила і пішли давити Верховну Раду. У нас же нічого не відбувається, бо ми звикаємо до усього, і наша бездумність нас губить. А тут є такі моменти, які включають кнопки в голові: “Думай, чувак, тебе влаштовує те, що твориться, чи ні”.

– Кажуть, в альбомі є “містична” пісня…

– Це пісня “Пусти мене”, кліп на яку зараз у ротації. Це справді містична пісня. Кожен раз, коли продовжував її писати, мені якась сила не давала зробити цього, і я хворів. Пісню писали рік. Але це ще не все. У кліпі на словах “Поки ти ще серед людей” фігурує фотографія людини, яку два тижні тому збила машина на смерть… Це був друг нашого режисера.

– Як “Скрябін” відсвяткував 20-річчя?

– У нас був гастрольний тур Україною. Зараз планується випуск “грубої пачки”. До неї увійде альбом “Еволюція”, “синтипоповий” альбом, панковий «Скрябін-панк», DVD з концертами з оркестром, з турів, з кліпами. Це подарунок тим людям, які були з нами весь цей час.

– Для якої аудиторії зараз грає “Скрябін”?

– У “Скрябіна” назбиралось добрих 20 пісень, які знають усі. І якщо зупинити людину на вулиці і спитати, чи знає вона, що співає “Скрябін”, то такі пісні, як “Мовчати”, “Люди як кораблі”, “Старі фотографії”, “Птахи”, “Танець пінгвіна” вона назве. Будь-яка аудиторія зможе потанцювати під цю музику. Але наші справжні фани – то, мабуть, мої однолітки. Ми, до речі, з ними регулярно спілкуємось. Вони сидять на моєму блозі, передзвонюємось. Часом ловлю себе на думці, що вважаю їх членами нашої групи – настільки часто вони з нами на концертах. До речі, серед шанувальників більше чоловіків.

– Цього разу “Скрябін” не бере участі у передвиборних турах. Чому?

– Я в житті більше ніколи не співатиму за когось. Справа – не в грошах. Людям завжди мало грошей, скільки б їх не було. У пісні “Еволюція” є такі слова: “Хто має гроші, той хоче мати їх більше, хто має владу, той на землю не зійде”. Хтось мусить своїм прикладом показати, що він може від того відмовитись. І наступного разу нас буде більше. Коли я минулого разу був за Януковича, мені “Інтер” зробив “козу” – сказав: якщо я з ним не поїду у тур, залишуся без ефірів і підтримки… А що таке артист без телебачення? Тому наступні п‘ять років я робив все, щоб не бути нікому нічого винним, і тепер спокійно відмовляюсь від політичних турів.

Також читають: